Організація праці

Зміст.

Вступ.

Розділ І. Зміст і класифікація затрат робочого часу і

методи вивчення.

1. Класифікація затрат робочого часу виконавця.

2. Класифікація часу використання обладнання.

Розділ ІІ. Методи вивчення затрат робочого часу і часу

використання обладнання.

2.1. Методологія вивчення затрат робочого часу.

2.2. Метод безпосередніх замірів.

2.2.1. Хронометраж.

2.2.2. Фотохронометраж.

2.3. Метод моментних спостережень.

Розділ ІІІ. Проект заходів, спрямованих на усунення

непродуктивних затрат праці і витрат робочого

часу на промисловому підприємстві

(приклад – АТ “Ватра”).

3.1. Виявлення джерел росту продуктивності праці в результаті аналізу

трудомісткості виготовлення виробів.

3.2. Організація робіт по встановленню нових, перегляду діючих і

впровадженню технічно обгрунтованих норм праці.

3.3. Форми підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

3.4. Дисципліна праці і її роль в організації трудових процесів.

Розділ ІV. Планування робіт по вдосконаленню організації і

нормуванню праці.

Висновки.

Література.

Вступ.

Нормування праці – це наукова дисципліна, що має особливий зміст,

сферу дослідження і свої методи вивчення явищ виробничої діяльності людини.

Нормування праці – це економічна наука, пов’язана з іншими економічними, а

також суспільними і біологічними науками. Тому метод і порядок встановлення

норм праці, обгрунтування їх рівня грунтується на законах економіки,

математики, фізики, хімії, організації виробництва, філософії, фізіології і

психології. В більш загальному розумінні нормування праці – це встановлення

конкретного виразу міри праці, тобто норми праці, які включають

проектування трудового процесу і визначення його необхідної тривалості.

Щодо норм висуваються наступні вимоги. Вони повинні бути:

1. Науково обгрунтовані;

2. Економічно обгрунтовані;

3. Фізіологічно обгрунтовані;

4. Соціально обгрунтовані;

5. Науково обгрунтовані.

Нормування праці відіграє важливу роль у економічній роботі

промислового підприємства. Воно служить підгрунтям для складання технічно і

економічно обгрунтованих планів, забезпечуючи їх напруженість і реальність

реалізації. Норми праці виступають у ролі показників, за якими визначають

економію праці, зростання одного з найважливіших показників економічної

роботи підприємства – підвищення продуктивності праці.

Норми праці є технічною основою раціональної організації виробництва.

Організувати працю на підприємстві – це перш за все правильно розставити

людей, зайняті виконанням єдиного завдання. Для цього необхідно знати,

скільки праці і якої якості потрібно для виконання тієї чи іншої операції

або іншої частини виробничого процесу. Правильна організація праці

передбачає в першу чергу встановлення кількості пропорцій між окремими

видами праці з врахуванням їх якісних відмінностей. Це можливо при умові,

якщо у розпорядженні підприємства є науково обгрунтовані норми праці на всі

види виконуваних робіт. Розділення і кооперація праці мають велике значення

при розвитку технічного процесу.

Між нормуванням і організацією праці існує тісний взаємозв’язок.

Науково обгрунтовані норми розраховуються і впроваджуються, виходячи з