Реферат: Київська область
Київська область
Площа — 28,1 тис. км2
Населення — 1830,5 тис.чол.
(на 2000 р., без Києва)
Центр — м.Київ
Загальні дані. Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на
півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на
Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході
та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з
Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі. В області
25 районів, 25 міст, в тому числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського
типу, 1194 населених пунктів.
Населення. Основне населення — українці; живуть також росіяни, євреї,
білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м.Києва) — 68,7 чол.
на 1 км2 (1985). Найщільніше заселені центральні та південні райони
області. Міське населення (крім Києва) становить 52% (1985). Великі міста (крім
Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Переяслав-Хмельницький,
Фастів.
Природа. Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до
долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина
зайнята Поліською низовиною (вис. до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська
низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята
Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною
області з абсолютними висотами до 273 м.
Корисні копалини. Виявлені і розробляються переважно мінеральні
будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є
невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла
Церква).
Клімат помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням. Середня
температура січня -6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198-204
дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від
2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500-600 мм опадів, головним
чином влітку. Київщина має густу річкому мережу (177 річок завдовжки понад 10
км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246
км), його головні притоки — Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і
Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина
Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ
і понад 2000 озер.
Грунти. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік —
дерново-глеєві, лучні й болотні грунти. У центральній частині на лесах —
опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові грунти; у південних
районах — глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються
лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові грунти.
Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної
частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні
площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають
широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область
розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і
лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і
заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові
височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані
природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об’єктів
природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі
Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7
заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський,
Усівський тощо), пам’ятник природи (урочище Бабка), дендропарк “Олександрія”
(Біла Церква).
Народне господарство. Економіка області — складний багатогалузевий
комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої
індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним
сільським господарством зерно-бурякового і м’ясо-молочного напрямів.
Промисловість. Прискорено розвиваються галузі, які визначають
науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі
приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і
нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і
картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ГЕС, Київська
ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей
випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва,
екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств
тогівлі, а також товари побутового призначення.
Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості —
Білоцерківське виробниче об’єднання шин і гумоазбестових виробів і завод
гумотехнічних виробів, Броварський з-д пластмас. Мікробіологічна
промисловість представлена заводами Трипільським біохімічним і біохімічних
препаратів у селищі міського типу Немішаєво. В Обухові картонно-паперовий
комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і
смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні зводи,
м’ясо- птахокомбінати.
На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об’єднує
підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей
(розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій
Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-
сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна
промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари,
Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву
санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої
Церкви.
На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові
вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і
машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед
багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів,
Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.
Сільське господарство. У структурі сільського господарства за валовою
продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%, 1985). В області 1771
тис.га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3
тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька.
Сільськ. господарство області характеризується розвиненим високотоварним
зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом
технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.
Тваринництво спеціалізується на виробництві м’ясо-молочної продукції, яєць. В
усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні
значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також
кролеводство, бджолярство, рибне господарство.
Транспорт. Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина
залізниці — 880 км (1985 р.). Через територію області проходять лінії: Москва –
Київ – Львів, Київ – Дніпропетровськ – Донецьк тощо. Електрифіковані приміські
ділянки залізниці: Київ – Фастів – Козятин, Київ – Фастів – Миронівка, Київ –
Тетерів, Київ – Ніжин, Київ – Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів,
Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в т.ч. з твердим покриттям —
7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербуг – Київ - Одеса, Київ
– Харків, Київ – Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип’яті. У
Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Газопроводи: Уренгой - Помари - Ужгород,
Шебелинка - Полтава - Київ. |
