Реферат: Ринок фруктів і ягід
Ринок фруктів і ягід в Україні поточна кон’юнктура і прогноз на 1999/2000
маркетинговий рік
· Прогнозується розширення попиту на зовнішньому ринку плодоягідної
продукції. Україна зможе запропонувати 117,8 тис. т фруктів і ягід та
продуктів їх переробки, що вище обсягу експорту попереднього року на 15 %.
Основними країнами-покупцями українських продуктів будуть Угорщина, Росія,
Білорусь, країни Балтії.
· Пропозиція продукції садівництва і виноградарства на ринку
продовольства України формується на 92-96 % за рахунок вітчизняного
виробництва, котре характеризується нестабільністю та зниженням обсягів. У
1999/2000 р. несприятливі погодні умови (весняні заморозки) зумовлять
зниження врожайності насаджень, але за рахунок структурних змін у виробництві
очікується незначний приріст порівняно з 1998/99 р. валового збору продукції
- фруктів на 6-7 % і винограду - на 3 %.
· Розширення захисту вітчизняних товаровиробників обмежуватиме
надходження іноземних продуктів, очікується зменшення імпорту на 5-10 %.
Основними постачальниками цитрусових будуть Туреччина і Грузія, а бананів -
Еквадор і Коста-Ріка.
· Збережеться тенденція підвищення цін на плоди і ягоди та різниця в
цінах залежно від каналів реалізації (6-13 %), строків продажу (в 1,5-2 рази)
і регіонів продаж (в 3-5 разів), а також їх циклічність, що зумовлюватиметься
сезонністю.
· Продовжуватиметься тенденція зменшення заготівель плодоягідної
продукції та збільшення її реалізації за рахунок бартерних угод, розширення
продажу на міських ринках, у рахунок оплати праці.
Пропозиція
Обсяги пропозиції фруктів і ягід на внутрішньому ринку України формуються на
92-96 % за рахунок вітчизняного виробництва, яке сконцентровано переважно в
господарствах населення. Їх частка складала в 1998 р. 75,5 % валового збору
зерняткових культур (яблука, груші), кісточкових (сливи, черешні, персики,
абрикоси) - 89,2, ягід (суниця, смородина, малина, агрус) - 97,1 і горіхів -
99,8 %. Продукція садівництва нині представлена, в основному, яблуками, які в
загальному обсязі виробництва становлять 60-70 %, плоди кісточкових культур -
18-27, ягоди - 2-6 і горіхи - 3-4 %. За останні роки встановилася тенденція
нестабільності та зниження пропозиції продуктів садівництва і виноградарства.
У 1998/99 р. валовий збір фруктів і ягід в усіх категоріях господарств
України знизився порівняно з 1997/98 р. в 2,4 рази, а винограду - на 15,4 %
(табл. 1).
Таблиця 1. Виробництво продукції садівництва і виноградарства в Україні,
всі категорії господарств
| Показники | Маркетингові роки | | 1994/95 | 1995/96 | 1996/97 | 1997/98 | 1998/99 | 1999/2000 * | Фрукти і ягоди | | Площа всіх насаджень, тис. га | 808,1 | 793,5 | 772,4 | 752,0 | 468,2 | 458,9 | | в т.ч. плодоносних, тис. Га | 643,5 | 636,9 | 629,3 | 628,0 | 411,9 | 408,6 | | Урожайність, ц/га | 17,9 | 29,8 | 30,6 | 44,5 | 28,6 | 30,7 | Валовий збір, тис. тонн | 1152,8 | 1897,4 | 1924,3 | 2793,5 | 1177,9 | 1256,0 | Виноград | | Площа всіх насаджень, тис. га | 161,6 | 155,0 | 148,2 | 138,6 | 126,4 | 123,0 | | в т.ч. плодоносних, тис. Га | 140,1 | 137,7 | 134,3 | 122,9 | 112,3 | 109,9 | | Урожайність, ц/га | 28,2 | 33,2 | 37,1 | 26,0 | 24,0 | 25,3 | Валовий збір, тис. тонн | 395,3 | 457,3 | 498,4 | 319,0 | 269,8 | 278,0 | Фрукти, ягоди і виноград - всього | Валовий збір, тис. тонн | 1548,1 | 2354,7 | 2422,7 | 3112,5 | 1447,7 | 1534,0 |
* Прогноз
Виробництво продукції садівництва в господарствах суспільного сектору за
вказаний період зменшилося в 3,2 рази і винограду - на 5,6 %. Зниження
виробництва фруктів і ягід частково пояснюється несприятливими погодними
умовами та скороченням площі під садами і ягідниками на 37,7 % і
виноградниками - на 8,8 %. Площа насаджень зменшилася в основному за рахунок
уточнень під час перепису їх у 1998 р.
Проте головна причина - це низька врожайність плодово-ягідних насаджень і
виноградників, яка зумовлюється, перш за все, порушенням основних
агротехнічних заходів по догляду за насадженнями внаслідок різкого
подорожчання і скорочення ресурсів, слабкої матеріально-технічної бази
садівництва і виноградарства. У цих галузях застосовується ще багато ручної
праці, особливо на обрізанні дерев та збиранні врожаю. В багатьох
господарствах немає спеціальних машин для обробітку грунту в садах, збирання,
транспортування й товарної обробки плодів. Надто великий дефіцит склався на
садові обприскувачі та грунтообробні знаряддя. Зниження виробництва продукції
є також наслідком її великих втрат через несвоєчасне збирання врожаю,
незадовільне забезпечення господарств тарою і транспортом. Недобір урожаю
відбувається і через зрідженність насаджень, низьку якість садивного
матеріалу, прорахунки у доборі породно-сортового складу культур. Ці та інші
недоліки в розвитку садівництва і виноградарства посилюють залежність
виробництва продукції від природних чинників. Нині на частку природи
приходиться більша частина вартості створеного в цих галузях продукту. В
1999/2000 р. складуться досить сприятливі погодні умови для вирощування
яблук. Висока освітленість та наявність опадів у червні-липні 1998 р. сприяли
доброму закладанню плодових бруньок, м’яка та сніжна зима поточного року
позитивно вплинула на формування рясного урожаю плодів і, відповідно, це
могло б обумовити різке збільшення пропозиції цих продуктів на ринку. Але
весняні заморозки призведуть до недобору урожаю. Тому очікується незначний
приріст обсягів валового збору продукції садівництва (6-7 %), який може бути
отриманий в основному за рахунок структурних змін у виробництві.
Кількість та якість пропонованих на ринку продуктів садівництва і виноградарства
обумовлюватимуться, перш за все, біологічними особливостями порід і сортів, та
природними умовами їх вирощування - мінімальною температурою повітря і грунту
та частотою її повторюваності, кількістю опадів та їх розподілом у вегетаційний
період, сумою активних (вище +10 0С) температур повітря, кількістю
днів з середньодобовою температурою повітря вище +15 0С. Тому
обсяги і види продуктів виробництва, а відповідно і пропозиція їх, будуть
обмежені і диференціюються по регіонах країни. Так, основна маса зимових сортів
яблук і груш, пізніх сортів слив надходитиме на ринок із південно-західних
районів правобережного Лісостепу (Вінницької, Хмельницької, Чернівецької
областей) та Криму; ягід суниці - із Полісся (Львівської, Житомирської,
Рівненської, Волинської областей); абрикос - із районів Степу та
південно-західних районів правобережного Лісостепу; винограду - із Криму,
задніпровських районів Одеської області, придніпровських районів центрального і
південного Степу (Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей),
південно-західних районів Закарпаття.
Імпорт. Однією з позитивних тенденцій формування внутрішнього ринку
фруктів і ягід є зменшення імпорту цих продуктів у 1998 р. порівняно з 1997 р.
на 1159,6 тис. дол. США, або на 2,9 %. Негативне сальдо балансу зовнішньої
торгівлі України плодами, горіхами і ягодами (імпорт перевищував експорт) також
зменшилося з 33,2 млн в 1997 р. до 31,2 млн дол. США в 1998 р. Це досягнуто,
головним чином, державними методами регулювання ринкових відносин - завдяки
наданню чинності Закону України від 17.07.97 р. “Про державне регулювання
імпорту сільськогосподарської продукції” та постанові Кабінету Міністрів
України № 754 від 28.05.98 р. “Про встановлення термінів дії сезонних, ввізних
(імпортних) мит на сільськогосподарську продукцію в 1998 році.” Згідно з даними
Держкомстату України в 1998 році імпортовано в Україну 88,3 тис. т плодів,
горіхів і ягід, із них 84,9 тис. т надійшло у свіжому виді, сушених – 3,3 тис.
т, консервованих для короткострокового зберігання - 66 тонн і заморожених - 22
тонн. Найбільшу питому вагу в структурі імпортної продукції займали плоди
цитрусових культур (апельсини, мандарини, лимони) та банани, відповідно 57,8 і
29,6 % (рис. 1). Серед цитрусових доля мандаринів складала 42 % і апельсинів -
41 %.
Рис. 1. Структура імпорту свіжих плодів, горіхів і ягід в Україну, 1998 р.
Основними постачальниками свіжих фруктів і ягід на внутрішній ринок України в
1998 р. були: плодів цитрусових культур - Туреччина (30,2 %), Грузія (28,7
%), Єгипет (17,6 %), Греція (12,7 %); бананів - Еквадор (60 %), Коста-Ріка
(29 %); винограду - Іран (54,7 %), Туреччина (22,5 %); горіхів - Туреччина
(56,5 %), США (7,8 %), Азербайджан (7,6 %); сушених - Німеччина (87,4 %);
заморожених без цукру - Польща (50,5 %); заморожених з цукром - Єгипет (83,6
%); консервованих для короткострокового зберігання - Польща (89,5 %).
У 1999/2000 маркетинговому році продовжується політика уряду щодо захисту
вітчизняних товаровиробників. Поряд із цим імпорт фруктів і ягід та продуктів
їх переробки обмежуватиме соціально-економічна нестабільність в країні, а
також збільшення пропозиції продукції садівництва і виноградарства за рахунок
власного виробництва. Тому можна очікувати, що збережеться тенденція
скорочення імпорту і його обсяги зменшаться на 5-10 %. Напевне збережуться
також вищеназвана структура імпортної продукції та основні її постачальники.
Таким чином, в 1999/2000 р. загальна пропозиція фруктів і ягід досягне 1994
тис. т і зменшиться проти минулого року на 176 тис. т, або на 8 % (табл. 2).
Пропозиція їх буде сформована на 77 % за рахунок вітчизняного виробництва,
запасів - на 17 та імпорту - на 6 %.
Таблиця 2. Баланс фруктів та ягід (включаючи виноград) в Україні, тис. тонн
| Маркетингові роки (з 1 липня по 30 червня) | | Статті | 1994/95 | 1995/96 | 1996/97 | 1997/98 | 1998/99 | 1999/2000 * | | Загальна пропозиція: | 2706,4 | 3125,6 | 3168,8 | 3567,8 | 2169,1 | 1993,5 | | · Запаси на початок року | 988,3 | 441,4 | 505,6 | 319,8 | 591,4 | 338,6 | | · виробництво | 1548,1 | 2354,7 | 2422,7 | 3112,5 | 1447,7 | 1534,0 | | · імпорт | 170,0 | 329,5 | 240,5 | 135,5 | 130,0 | 120,9 | | Загальний попит: | 2265,0 | 2620,0 | 2849,0 | 2976,4 | 1830,5 | 1771,9 | | Внутрішній попит на: | 2219,5 | 2549,5 | 2750,0 | 2875,4 | 1728,0 | 1654,1 | | · продовольство | 1557,5 | 1751,0 | 1892,0 | 2032,5 | 1257,5 | 1214,7 | | · корми | 71,5 | 68,0 | 88,5 | 77,8 | 36,2 | 35,9 | | · переробку на нехарчові потреби | 472,0 | 584,0 | 599,5 | 609,5 | 361,9 | 321,8 | | · втрати | 118,5 | 146,5 | 170,0 | 155,6 | 72,4 | 81,7 | | Експорт | 45,5 | 70,5 | 99,0 | 101,0 | 102,5 | 117,8 | | Залишок на кінець року | 441,4 | 505,6 | 319,8 | 591,4 | 338,6 | 221,6 | | Співвідношення кінцевих запасів до загального використання | 0,19 | 0,19 | 0,11 | 0,20 | 0,18 | 0,13 |
* Прогноз
Попит
Продовольство. Основна маса фруктів та ягід (61 %) буде використана для
споживання населенням. Загальний обсяг його досягне майже 1215 тис. т, або 24
кг на душу населення. Це на 2-3 % менше порівняно з минулим роком і на 38-40 %
менше найбільш сприятливого для садівництва 1997/98 р. Жителі нашої країни
споживатимуть фруктів і ягід в 4-5 раз менше, ніж у Німеччині, Австрії, Італії,
та інших розвинутих країнах. Рівень та структура споживання цих продуктів
знаходяться у прямій залежності не тільки від обсягів виробництва, а перш за
все - від розміру доходів населення. Спостерігається стійка тенденція
збільшення споживання фруктів і ягід з підвищенням доходів. За даними 1997 р. у
групі міських жителів із сукупним місячним доходом на одного члена сім’ї понад
300 грн споживання фруктів і ягід досягло 61,3 кг в рік на душу населення, то
при доході до 60 грн лише 19,1 кг (табл. 3).
Таблиця 3. Структура споживання фруктів і ягід міськими жителями України
в 1997 р., %
| Продукти | Групи жителів із середньодушовим місячним сукупним доходом, грн | | I | II | III | IV | V | VI | | до 60 | 61-120 | 121-180 | 181-240 | 241-300 | понад 300 | | Фрукти | 54,7 | 57,8 | 57,8 | 55,9 | 56,5 | 55,7 | | Ягоди | 2,9 | 5,8 | 5,4 | 5,8 | 6,5 | 6,1 | | Фрукти і ягоди сушені | 0,3 | 0,7 | 0,8 | 0,7 | 0,7 | 0,9 | | Виноград свіжий | 1,2 | 2,1 | 2,4 | 2,6 | 2,9 | 2,9 | | Виноград сушений | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,4 | | Цитрусові | 2,5 | 5,4 | 6,1 | 6,8 | 7,7 | 8,8 | | Фрукти і ягоди консервовані | 38,3 | 28,0 | 27,2 | 27,9 | 25,4 | 25,2 | | Всього фруктів і ягід: | | | | | | | | · % | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | | · кг на душу населення в рік | 19,1 | 31,3 | 44,0 | 49,2 | 59,7 | 61,3 |
Найвищий рівень споживання (61,3 кг) припадає на 1,4 % населення країни (на
його заможну частину). Садоводи-любителі і сільське населення забезпечують
себе фруктами і ягодами на рівні 40-50 кг на одну людину в рік. На самому
низькому рівні забезпечення (10-20 кг) знаходиться бідніші верстви міського
населення. Вони споживають фрукти лише в сезон збирання врожаю та під час
хвороби. З підвищенням доходів населення зменшується в структурі споживання
продуктів частка консервованої продукції та збільшується питома вага свіжих
ягід, винограду, плодів цитрусових культур.
Рівень споживання продукції садівництва і виноградарства значно коливається
по регіонах. Найбільше фруктів і ягід (40-56 кг на душу населення за рік)
споживається в Криму, у Вінницькій, Закарпатській, Полтавській областях, а
найменше (11-28 кг) - в Сумській, Хмельницькій, Луганській та Донецькій
областях.
Вищеприведені тенденції формування і використання продовольчих плодоягідних
ресурсів збережуться і в 1999/2000 р.
Розрахунки свідчать, що 321,8 тис. т фруктів і ягід (включаючи виноград)
можуть бути перероблені на нехарчові потреби, використано на корм худобі і
птиці - 35,9 тис.; передбачаються втрати у межах 81,7 тис. і залишки на
кінець року складатимуть - 221,6 тис. т.
Отже, у 1999/2000 р. із загальної пропозиції фруктів і ягід (1,99 млн т) може
бути використано на продовольство 60,9 % цієї продукції, на переробку для
нехарчових потреб - 16,2, експорт - 5,9, на корми худоби і птиці - 1,8 %.
Втрати складуть - 4,1 %, залишки на кінець року - 11,1 %.
Експорт. Реалізація комплексу заходів щодо розширення зовнішнього ринку
фруктів і ягід сприяла збільшенню експорту цих продуктів з 6873 тис. в 1997 р.
до 7700 тис. дол. США в 1998 р., або на 12 %. В структурі експорту найбільшу
питому вагу займали яблука і ягоди, відповідно 48,6 і 33,3 % (рис. 2).
Рис. 2 Структура асортименту свіжих фруктів і ягід, експортованих Україною в
1998 р.
Основними країнами-покупцями українських продуктів були: яблук - Угорщина (51
% усього експорту в 1998 р.), Російська Федерація (36 %), Білорусь (12 %);
груш - Російська Федерація (93 %); плодів кісточкових культур (слив, абрикос,
персиків та ін.) - Російська Федерація (26 %), Австрія (22 %), Латвія (18 %);
горіхів - Нідерланди (15 %), Сірія (11 %), Чеська Республіка (10 %); ягід
суниці - Польща (81 %), малини - Австрія (61 %), Польща (20 %), Білорусь (19
%); чорниці і журавлини - Польща (34 %), Австрія (20 %), Литва (20 %),
Німеччина (13 %); винограду - Туреччина (49 %), Білорусь (20 %).
В 1999/2000 р. продовжиться процес розширення зовнішнього ринку цих
продуктів, Україна зможе запропонувати 117,8 тис. т фруктів і ягід та
продуктів їх переробки, що вище обсягу експорту попереднього року на 15 %.
Особливих змін у структурі і каналах експорту не передбачається.
Торгівля і цінова ситуація
Нині ціни на фрукти і ягоди та продукти їх переробки формуються в залежності
від співвідношення попиту і пропозиції на ринку продовольства, конкуренції з
боку товарів-замінників, якості товару, витрат на виробництво і реалізацію, а
також під впливом державного регулювання. В 1998 р. зниження пропозиції
продукції та вплив інфляційних процесів зумовили підвищення закупівельних і
роздрібних цін на фрукти і ягоди. Так, в середньому за рік закупівельні ціни
на плоди зерняткових культур (яблука, груші) підвищилися порівняно до
аналогічного періоду 1997 р. на 27,8 %, на ягоди - на 21,5 і виноград - на 35
% (табл. 4).
Таблиця 4. Закупівельні ціни на фрукти і ягоди, продані господарствами
суспільного сектору України, грн за 1 т
| Заготівельні організації без споживкооперації | Споживча кооперація | | Продукція | Роки | | 1997 | 1998 | 1999* | 1997 | 1998 | 1999* | | Фрукти і ягоди | 125,0 | 164,6 | 175,0 | 77,0 | 119,5 | 107,8 | | Плоди зерняткові | 117,1 | 149,7 | 163,9 | 74,7 | 111,3 | 104,6 | | Плоди кісточкові | 299,6 | 247,0 | 296,4 | 168,9 | 226,8 | 236,5 | | Ягоди | 769,4 | 935,2 | 1077,2 | 513,0 | 475,0 | 522,5 | | Виноград | 321,3 | 433,6 | 449,8 | 282,5 | 295,7 | 310,8 |
*Прогноз
На міських ринках України подорожчали груші на 33,3 %, вишні і черешні - на
24,7, абрикоси і персики - на 15,6, сливи - на 14,7, виноград - на 6,8 і
яблука - на 3,2 % і лише ягоди чорної смородини подешевшали на 4,1 % (табл.
5).
Таблиця 5. Середня ціна на фрукти і ягоди на міських ринках України, грн за 1 кг
| Продукти | Роки | | 1996 | 1997 | 1998 | 1999/2000* | | Яблука | 1,24 | 0,90 | 0,91 | 0,73 | | Груші | 1,23 | 1,15 | 1,52 | 1,60 | | Вишні, черешні | 1,23 | 1,36 | 1,67 | 1,75 | | Абрикоси, персики | 1,18 | 1,58 | 1,83 | 2,05 | | Сливи, алича | 0,72 | 0,85 | 0,96 | 0,86 | | Лимони, апельсини | 2,81 | 2,78 | 3,24 | 2,92 | | Суниці | 3,14 | 2,59 | 2,57 | 2,44 | | Чорна смородина | 2,30 | 2,21 | 2,12 | 2,23 | | Журавлина | 3,66 | 3,80 | 3,95 | 3,75 | | Горіхи | 1,22 | 1,27 | 1,81 | 2,63 | | Виноград | 1,47 | 2,06 | 2,20 | 2,98 |
* Прогноз
Особливо високими темпами зростали ціни на фрукти і ягоди в другій половині
минулого та на початку поточного року. Якщо середня ціна на яблука у
торговельній мережі України у січні 1998 р. становила 61 коп. за 1 кг, то у
січні 1999 р. - 1 грн 52 коп., або зросла в 2,5 рази.
Хоча ціни на продукцію садівництва і виноградарства підвищуються, проте
сучасний їх рівень не тільки не сприяє розширеному відтворенню виробництва, а
й призводить господарства до банкрутства, не забезпечуючи повного
відшкодування витрат. Наприклад, середня ціна на фрукти в господарствах
суспільного сектора за 1998 р. склала 24,17 грн за 1 ц, а повна собівартість
44,43 грн, на виноград відповідно - 50,22 і 58,27 грн. Рівень збитковості
виробництва плодів досяг в 1998 р. по Україні 45,6 %, а винограду - 13,8 %.
У 1999/2000 маркетинговому році з урахуванням очікуваного врожаю 1999 року,
вищезгадана тенденція змін цінової ситуації збережеться. Так, на міських
ринках України подорожчають (порівняно до 1998 р.) вишні і черешні на 4-5 %,
груші і чорна смородина - на 5-6, абрикоси і персики - на 12-13, виноград -
на 35-36, горіхи - на 45-46 %. Водночас можливе зниження цін на яблука на 18-
20 %, сливи і плоди цитрусових - на 10-11, суницю і журавлину - на 5-6 %.
Моніторинг цін виявив суттєву відмінність їх залежно від каналів реалізації
продукції. За даними обстежень Державного комітету статистики України ціни на
міських ринках на яблука у 1998 р. були на 6-13 % вищі, ніж у торговельній
мережі. Ще більша залежність цін від каналів реалізації має місце при продажу
фруктів і ягід безпосередньо товаровиробниками. Так, якщо середні ціни на
плоди зерняткових культур, що склалися за 1998 р. в господарствах суспільного
сектору України від продажу заготівельним організаціям (без споживчої
кооперації) прийняти за 100 %, то ціни від продажу споживкооперації склали 74
%, населенню - 138, на ринках і через власні магазини - 163, за бартерними
угодами - 180 і зарубіжним країнам - 422 % (табл. 6).
Найвищі ціни забезпечила реалізація продукції за бартерними угодами та
зарубіжним країнам.
Рівень цін на внутрішньому ринку протягом року суттєво змінюється на свіжі
продукти, лишаючись більш стабільним по групі сухофруктів (рис. 3 і 4). Як
видно на рисунках 3 і 4, на кінець першої половини минулого року суттєво
підвищились ціни на яблука в міру зменшення їх запасів, і найвищого рівня
вони досягли напередодні надходження на ринок нового врожаю – в червні-липні.
У серпні-вересні різке підвищення пропозиції, в період масового збирання
врожаю зумовило спад цін не тільки на яблука, а і на банани. У жовтні-грудні
знову встановилася тенденція підвищення цін на ці продукти. Проте темпи їх
зростання були в 5-6 разів вищі, ніж на початку року. Залежно від строків
реалізації максимальні ціни на яблука перевищували мінімальні майже у 2 рази,
на сухофрукти - на 25-30 % та банани - на 50-55 %.
Наведена циклічність зміни рівня цін на фрукти, котра зумовлена сезонністю
продаж продуктів, очікується і в 1999/2000 р.
Таблиця 6. Середні ціни на фрукти і ягоди в господарствах суспільного
сектора України в 1998 р., грн за 1 т
| Канали реалізації | | Продукція | Заготівель-ні органі-зації (без спожив-кооперації) | Спожив-коопе-рація | Населення (у рахунок оплати праці, через систему громадського харчування) | Ринок, власні магазини | Бартер-ні угоди | Зару-біжні країни | | Плоди зерняткових | 149,7 | 111,3 | 207,1 | 243,8 | 269,0 | 631,7 | | % | 100,0 | 74,3 | 138,3 | 162,8 | 179,7 | 421,9 | | Плоди кісточкових | 247,0 | 226,8 | 404,4 | 423,5 | 515,8 | 1029,8 | | % | 100,0 | 91,8 | 163,7 | 171,5 | 208,8 | 416,9 | | Ягоди | 935,2 | 475,0 | 881,7 | 847,5 | 1034,7 | - | | % | 100,0 | 50,7 | 94,3 | 90,6 | 110,6 | - | | Виноград | 433,6 | 295,7 | 417,0 | 474,9 | 384,7 | 766,7 | | % | 100,0 | 68,2 | 96,1 | 109,5 | 88,7 | 176,8 |
Ціни на фрукти і ягоди значною мірою коливаються по регіонах, зокрема
максимальні ціни на плоди кісточкових культур перевищували мінімальні в 5-5,1
раза, зерняткових - в 4-4,7 і ягід в 3,2-3,7 раза. Наприклад, якщо
господарства Чернігівської області продали в 1998 р. на міських ринках та
через власні магазини плоди зерняткових культур по 348 грн за 1 т, то
Житомирської - лише по 88 грн (табл. 7).
Рис. 3 Середні ціни на фрукти на міських ринках України у 1998 р.
Рис. 4 Середні ціни на фрукти у торговельній мережі України у 1998 р.
Таблиця 7. Середні ціни на плоди і ягоди, продані господарствами
суспільного сектора на міських ринках та через власні магазини, грн за 1 т
| Плоди | Ягоди | | Області | зерняткових культур | кісточкових культур | | | 1997 р. | 1998 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1997 р. | 1998 р. | | АР Крим | 213 | 255 | 293 | 363 | 700 | 1580 | | Вінницька | 111 | 192 | 234 | 317 | 798 | 582 | | Волинська | 159 | 199 | 526 | 350 | 796 | 1056 | | Дніпропетровська | 185 | 244 | 435 | 742 | 944 | 1317 | | Донецька | 196 | 217 | 418 | 936 | 726 | 1281 | | Житомирська | 74 | 88 | 400 | 300 | 3200 | 786 | | Закарпатська | 120 | 206 | 314 | 200 | 667 | 521 | | Запорізька | 275 | 271 | 424 | 719 | 1210 | 1555 | | Івано-Франківська | 73 | 168 | - | 600 | 1240 | 613 | | Київська | 237 | 226 | 446 | 521 | 965 | 947 | | Кіровоградська | 192 | 307 | 386 | 430 | 1233 | 900 | | Луганська | 165 | 262 | 466 | 627 | 874 | 1171 | | Львівська | 158 | 140 | - | - | 493 | 431 | | Миколаївська | 206 | 243 | 347 | 373 | 504 | 1005 | | Одеська | 128 | 245 | 386 | 415 | 900 | 750 | | Полтавська | 196 | 257 | 373 | 872 | 1568 | 1369 | | Рівненська | 199 | 98 | 800 | 500 | 632 | 800 | | Сумська | 308 | 331 | 402 | 583 | 936 | 1028 | | Тернопільська | 59 | 222 | - | 185 | 506 | 458 | | Харківська | 203 | 302 | 394 | 760 | 839 | 1294 | | Херсонська | 341 | 290 | 443 | 478 | - | - | | Хмельницька | 73 | 103 | 492 | 725 | 943 | 630 | | Черкаська | 112 | 217 | 354 | 900 | 906 | 975 | | Чернівецька | 65 | 115 | 156 | 284 | 925 | 675 | | Чернігівська | 266 | 348 | 296 | - | 1162 | 904 | | Україна | 181 | 244 | 357 | 424 | 804 | 848 | | | | | | | | | | |
Найдешевший ринок плодів зерняткових культур в Хмельницькій, Чернівецькій,
Вінницькій, Житомирській областях; плодів кісточкових - Закарпатській,
Вінницькій, Херсонській, Миколаївській областях та в Автономній Республіці
Крим; ягід - у Львівській, Тернопільській, Рівненській областях. Найдорожчий
ринок фруктів у Донецькій, Харківській, Луганській, Дніпропетровській та
Запорізькій областях, а ягід - в Автономній Республіці Крим, в Запорізькій,
Полтавській, Миколаївській, Харківській та Дніпропетровській областях.
Центральне місце в структурі ринку фруктів і ягід належить оптовій і
роздрібній торгівлі. Саме ці елементи ринку здійснюють товарний обіг
продуктів. Ліквідація централізованої (державної) та перехід до
багатоукладної (ринкової) економіки обумовили значні зміни в торгівлі
продукцією садівництва і виноградарства: докорінно змінився механізм
ціноутворення, різко зменшилися обсяги продажу, відбулися структурні зрушення
товарообігу по сегментах ринку продовольства. Зокрема, установилася стійка
тенденція зменшення заготівель державними структурами та збільшення
реалізації продукції за бартерними угодами, розширення продажу їх на міських
ринках, в рахунок оплати праці. Наприклад, якщо в 1990 р. частка фруктів і
ягід проданих заготівельним організаціям господарствами суспільного сектора
склала 86,8 %, то в 1998 р. - 21,2 %. Водночас на міських ринках та через
власні магазини вони реалізували в 1990 р. 9,8 % цих продуктів, а в 1998 р. -
42,5 % (табл. 8).
Таблиця 8. Напрямки реалізації фруктів і ягід господарствами суспільного
сектора України, % до загального обсягу
| Канали реалізації | | Роки | Заготівельні організації | Міський ринок, власні магазини | Населення (оплата праці, система громадського харчування) | Бартерні угоди | Інші споживачі | | 1990 | 86,8 | 9,8 | 3,4 | - | - | | 1991 | 71,9 | 18,9 | 8,1 | 1,0 | 0,1 | | 1992 | 74,8 | 17,7 | 7,0 | 0,4 | 0,1 | | 1993 | 69,8 | 20,5 | 8,5 | 1,1 | 0,1 | | 1994 | 51,7 | 34,8 | 10,0 | 3,5 | - | | 1995 | 40,4 | 40,6 | 14,6 | 4,3 | 0,1 | | 1996 | 37,3 | 41,5 | 14,2 | 6,9 | 0,1 | | 1997 | 34,9 | 33,7 | 16,4 | 13,4 | 1,6 | | 1998 | 21,2 | 42,3 | 22,0 | 13,9 | 0,6 | | 1999 * | 18,5 | 42,5 | 23,4 | 14,5 | 1,1 |
* Прогноз
До 1991 р. у нашій країні взагалі не реалізовувалась продукція садівництва за
бартерними угодами, а нині частка цього сегмента ринку забирає майже 14 %
всього обсягу продажу фруктів і ягід господарствами суспільного сектора
України.
Негативні чинники в реалізації продукції зумовили руйнування оптового ринку
цих продуктів. На його місці виникають стихійні продовольчі ринки, які
сприяють неорганізованій посередницькій діяльності у сфері збуту продукції і
привласненню значної частини прибутку, створеного в процесі виробництва. Тому
оптова торгівля продукцією садівництва і виноградарства у 1999/2000 р. буде
здійснюватися поки що переважно за прямими зв’язками (сад - магазин) та через
плодоовочеві бази. Продовжиться тенденція збільшення їх реалізації за рахунок
бартерних угод, розширення продажу у рахунок оплати праці та на міських
ринках. Основна частина товарообігу роздрібної торгівлі цими продуктами
припадатиме на міські та стихійні ринки.
|
