Курсовая: Полиграфия
Міністерство освіти України
Національний технічний університет України
“КПІ”
Видавничо - поліграфічний факультет
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
“Аналіз господарської діяльності підрозділу
ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”
Виконавець: ст. гр. зе - 3
Ревук М.М.
Викладач: Кваско А. В.
КИЇВ - 1999
ЗМІСТ
Вступ
.............................................................................
... 2стр.
Характеристика підприємства та загальний
аналіз його показників . .................................................. 4
стр.
Характеристика цеху глибокого друку підприємства
та аналіз його показників . ........................................... 12 стр.
Аналіз використання трудових ресурсів та
заробітної плати ...........................................................
.14 стр.
Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва
та використання основних фондів ............................... 21 стр.
Аналіз випуску продукції .......................................... 29 стр.
Аналіз витрат на виробництво і реалізацію
продукції .............................................
.......................... 32 стр.
Аналіз прибутку та рентабельності .......................... 35 стр.
Висновки
....................................................................... 37
стр.
Додатки
......................................................................... 41
стр.
ВСТУП
Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності
підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було
обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”.
Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України знаходиться
в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє об’єктивно оцінити
хід господарювання , визначити розміри та причини відхилення від стандартних
параметрів та очікуваних результатів , виявити резерви підвищення
ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх мобілізацїї .
Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне
дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх
обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової
діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук резервів
та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних періодах .
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на
рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів . Уміло
організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити синтез
аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і служб
менеджменту .
Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників
Поліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств України по
виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції. ВАТ
“Київська поліграфічна фабрика “ Зоря “ розташована у місті Києві по
вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних
підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно
змінило форму власності , щоб не збанкрутіти .
Підприємство не є збитковим , як деякі інші поліграфічні підприємства , але
й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було єдиним за своєю
спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом
, яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну
діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну
продукцію .
Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та пакувальної
продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом прямокутні ,
з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу , з (конгревним
тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону або комбінованих
матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6 фарб способами
флексографічного та глибокого друку , непарафіновані етикетки, з паперу ,
поліетилену , ламінованого паперу . Також підприємство виготовляє товари
ширвжитку : набори кольрового паперу , дитячі іграшки, бланочну продукцію ,
візитки , картонні папки для офісу , як для власного споживання , так і на
замовлення . Послугами ВАТ “Зоря” користуються багато підприємств різних
галузей , серед яких підприємства фармацевтичної , харчової промисловості та
інші . На даний момент кількість замовників дещо зменшилась, як і більшість
підприємств , “Зоря” страждає від неповної завантаженості своїх цехів , що
погано відбивається на економічних показниках діяльності підприємства .
Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів які , в
свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства входять: цехи
офсетного , глибокого та флексографського друку , цех ширвжитку і ремонтно -
механічний цех .
Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому виготовляються
фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка віддрукованого
замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування , при потребі ,
порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також упаковка
готової продукції . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходить весь
технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються дещо
застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення
первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи
ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові
діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на
прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник , у
разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ виготовляють машинні форми
для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на друкарській
машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж проходить певну
обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в залежності від
виду продукції . Після цього готову продукцію сортують , рахують ,
запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху , окрім
друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще й
парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення
друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “ Cyral
“ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення
фотополімерних форм .
У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку .
Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з
готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення
друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці виготовлення
форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення флексографських кліше .
Раніше використовувався негативний монтаж , зараз підприємство перейшло на
позитивний та на італійські світлочутливі шари . Матеріали , які
застосовуються (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють отримати продукцію
найвищого гатунку .
Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються ,
перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .
Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу устаткування . Він
проводить оперативний ремонт і наладку встановленного устаткування та
приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні ванни ,
цинкорубильний станок та інш. ) .
Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на ньому ,
мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити завантаженість
виробництва і покращити економічні показники . Основному устаткуванню вже
близько двадцяти років але є і новітнє устаткування, придбане та встановлене
в останні роки.
Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані планового
відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні роки . Одним з
основних документів , який показує результати діяльності підприємства є
баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему згрупованих та
узагальнених даних про наявність засобів господарства і джерел , що одержують
в процесі виробничо- господарської діяльності підприємства .
Маючи дані балансу , який наведений у додатках , ми можемо розрахувати
показники які характеризують фінансову стійкість підприємства . Фінансова
стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та залежності від
запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів використовуються :
1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів в
загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню першої
групи пасиву до балансу :
КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91
КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86
Даний показник повинен дорівнювати 0,5, або бути більшим . Розраховані дані
відповідають цим вимогам і є позитивними .
2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він дорівнює
відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп пасиву балансу .
Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення фінансової стійкості :
КД,З(’97)= 0
КД,З(’98)= 0
В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно балансу
підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .
3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних коштів.
Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом третьої
групи пасиву до першої групи пасиву :
КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26
КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26
Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від 0,4 до
0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень
мобільності власних коштів .
4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних коштів
суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює відношенню
першої групи пасиву до першої групи активу :
КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35
КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35
Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше .
5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню другої та
третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої групи активу:
КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6
КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9
Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .
Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне
розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед
коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :
1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує платіжоспроможність
підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу до третьої
групи пасиву :
КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5
КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5
Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але не менше
одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є платіжоспроможнім , але
показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .
2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість швидкого
здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та
короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :
КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065
КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055
Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .
3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року показує, чи
достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових
зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої групи активу до
третьої групи пасиву .
КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73
КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75
Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З розрахунків
видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням .
За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності . Зниження
значення ліквідності частіше за все говорить про загальне погіршення ситуації
з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність дієвих заходів по
управлінню ними .
Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності ,
що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних
активів .
Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства . До
коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :
1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню виручки
від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .
ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84
ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37
Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%
2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в оборотах і
дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих
запасів.
ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23
ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56
3). Тривалість операційного циклу розраховується :
ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43
ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88
Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання використання
оборотних засобів .
4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню виручки від
реалізації до середньої величини власного капіталу.
ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5
ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6
5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки від
реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.
ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46
ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52
Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства зведені
у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан підприємства .
Таблиця 1:
| ПОКАЗНИКИ | Од. виміру | 1999 | 2000 | % | | Випуск товарної продукції | тис. грн. | 3740,1 | 3812,5 | 101,9358 | | Собівартість товарної продукції | тис. грн. | 5149 | 5291,9 | 102,7753 | | Сума реалізації | тис. грн. | 4516,55 | 4895,45 | 108,3891 | | Собівартість реалізованої продукції | тис. грн. | 4525,1 | 5039,84 | 111,3752 | | Балансовий прибуток | тис. грн. | 129,1 | -166,7 | | | С/річна вартість осн. фондів | тис.грн. | 16560 | 16390 | 98,97343 | | Фонд оплати праці всього: | тис. грн. | 987,87 | 739,39 | 74,84689 | | в т.ч.: ПВП | тис. грн. | 963,46 | 720,82 | 74.81577 | | робітники | тис. грн. | 663,94 | 483,48 | 72,81983 | | С/спискова чисельність: всього: | чол. | 364 | 329 | 90,38462 | | в т.ч.: ПВП | чол. | 353 | 320 | 90,65156 | | робітники | чол. | 268 | 239 | 89,1791 | | непромисловий персонал | чол. | 10 | 9 | 90 | | Загальновиробничі витрати | тис. грн. | 306,7 | 306,7 | 100 | | Загальногосподарські витрати | тис. грн. | 672,3 | 672,3 | 100 | | Всього витрат на вир-во по плану | тис. грн. | 4833,9 | 4833,9 | 100 |
1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в економіці.
Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір , картон ,
фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності населення та
замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники підприємства .
У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги випуску
товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й собівартість ТП
приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації , на 33 чол.
зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві , зменшився
й розмір фонду оплати праці , що призвело до зменшення середньомісячної
заробітної плати.
Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1 тис.
грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис. грн. .
Без змін залишилися планові витрати на виробництво .
Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників.
Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю виготовлення
форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким
способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського
друку .
Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими
друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність
роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які встановлені
на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський станок
“А-900” з форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи за
паспортом 30 відбитків за годину , два полірувальних станка “Andreotti” для
шліфовки та поліровки циліндрів , які мають формат продукції 270*1000 та
паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину , декілька ванн для
міднення форм “Патер-Ностер” з форматом продукції 50*130 та продуктивністю
роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення , для промивки
циліндрів, для нікелювання циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія
розроблена ВНДІП для травлення циліндрів . Більшість з переліченого
устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку.
Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з заповнення бланку
- замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім замовлення надходить
на виробничі дільниці і починається виготовлення форм . Спочатку виготовляють
первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і ретушують отриманий знімок
.
Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові діапозитиви .
Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб
. В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого друку, де починається
виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр наносять роздільчий шар
, потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та протравлюють . Роблять
пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та
начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин ,
де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці
післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка ,
упаковка та інші, в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці
технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і
відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві
відображаються в маршрутно - технологічних картах , куди входять такі розділи
як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат
обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції , норма
часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу
, норма витрат матеріалу на облікову одиницю .
протравлюють .
Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім
згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до
друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення
відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування ,
пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від умов , що
поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують
, рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на
підприємстві відображаються в маршрутно -технологічних картах , куди входять
такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування ,
штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції, норма
часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу
, норма витрат матеріалу на облікову одиницю .
Таблиця 2:
Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .
| Назва показника | 1999 | 2000 | | план | факт | % | план | факт | % | | 1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. грн.) | 1904,4 | 709,9 | 37,3 | 2047,2 | 1019,1 | 49,8 | | 2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. грн.) | 1562,4 | 569,3 | 36,4 | 2012,4 | 1061,1 | 52,7 | | 3. Товарна продукція в натуральному виразі (т.) | 286,8 | 103,8 | 36,2 | 342 | 145 | 42,4 | | 4. Сума реалізації (тис. грн.) | 1437,3 | 1260,3 | | 5. Собівартість реалізованої продукції | 1218,94 | 1180,34 | | 6. Фонд оплати праці | 35,2 т. грн. | 40,5 т. грн. | | 7. Середньоспискова чисельність | 13чол. | 16 ЧОЛ. |
Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку характерно
збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % ,
в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% . Спостерігається
збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також
пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .
Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів
по підприємству в цілому .
Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.)
| Категорії працюючих | 1999 | 2000 | Темп росту,% | | 1. Середньоспискова чисельність штатних працівників спискового складу | 364 | 329 | 90,4 | | в т. ч. : працівники основної діяльності | 353 | 320 | 90,7 | | з них: робітники | 268 | 239 | 89,2 | | 2. Непромисловий персонал | 10 | 9 | 90 | | 3. Середньоспискова чисельність жінок в еквіваленті повної зайнчтості | 204 | 193 | 94,6 | | 4. Середньоспискова чисельність штатних працівників на останній день місяця | 371 | 334 | 90,1 |
Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників
приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з
них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на 1 чол. .
Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .
Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає непромисловий
персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у
1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в 2000 році - 239 , що
складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу
питому вагу займають жінки , приблизно 60% .
У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка
складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність
цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої сили
підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній розряд
одного робітника , середній вік одного робітника та середній стаж одного
працюючого .
Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .
За кваліфікацією | За рівнем освіти | За віком | За стажем роботи | № розряду | Кіл-ть чол. | Освіта | Кіл-ть чол. | Вік, років | Кіл-ть чол. | Стаж .років | Кіл-ть чол. | без рОЗр. | 1 | Середня | 3 | 25-31 | 1 | 1-7 | 4 | 2 | 1 | Спеці альн | 7 | 32-38 | 3 | 8-14 | 2 | 3 | 1 | Вища | 4 | 39-45 | 4 | 15-21 | 4 | 4 | 2 | | | 46-52 | 4 | 22-28 | 3 | 5 | 4 | | | 53-59 | 2 | 29-35 | 1 | 6 | 5 | | | 60 і більш | 0 | >3б | 1 |
Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5
Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й
підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають
спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту.
Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44
Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .
Середній стаж роботи одного робітника :
( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3
Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).
| 1999 | 2000 | | 1. Прийнято : всього | 4 | 10 | | на постійну роботу | 3 | 10 | | на тимчасову роботу | 1 | — | | 2. Звільнено : всього | 1 | 7 | | за власним бажанням | 1 | 6 | | по інвалідності | --- | 1 |
Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують
рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять :
коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих
на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт
обороту по звільненню
дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх
чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню
числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями
дисципліни до середньоспискової їх чисельності.
Таблиця б:
| Назва коефіцієнту | 1997 | 1998 | | 1. Коефіцієнт обороту по прийому | 0,31 | 0,62 | | 2. Коефіцієнт обороту по звільненню | 0,08 | 0,44 | | 3. Загальний коефіцієнт обороту | 0,39 | 1,06 | | 4. Коефіцієнт плинності робочої сили | 0,08 | 0,38 |
З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує
коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у 2000 році,
порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .
Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).
| Назва показника | 1999 | 2000 | Відхилення | | 1. Чисельність працівників | 13 | 16 | +3 | | 2. Загальна кількість люд.-днів відпрацьованих персоналом | 1690 | 2400 | +710 | | 3. Загальна кількість люд.-годин відпрацьованих персоналом | 13520 | 19200 | +5680 | | 4. Середня кількість відпрацьованих днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | 130 | 150 | +20 | | 5. Середня кількість відпрацьованих люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1) | 1040 | 1200 | +160 | | 6. Тривалість робочого дня ( п.5 : п.4 ) | 8 | 8 | |
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин
було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним
робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно
використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості
відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої
кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .
На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих
людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати
показники продуктивності праці.
Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .
| Показник | 1999 | 2000 | % | | 1. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тис. грн.) | 36,5 | 55,26 | 151,4 | | 2. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тонн.) | 6,65 | 7,55 | 113,53 | | 3. Середньоденна продуктивність праці, грн. | 280,71 | 368,42 | 131,25 | | 4. Середньогодинна продуктивність праці, грн. | 35,09 | 46,05 | 131,24 |
Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з
1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна
продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис.
грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в
натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в
грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному
виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась
середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.
Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна
Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна
Таблиця 9:
Рік | Тривалість робочого ДНЯ , ГОД. | Тривалість вобочого пеоіоду | Середньогодинна продуктивність | Середньорічна продуктивність | 1997 | 8 | 130 днів | 0,0351 т. грн. | 36,5 т. грн | 1998 | 8 | 150 днів | 0,0460 т. грн | 55,2 т. грн. |
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну
продуктивність праці одного працюючого .
1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.
2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.
3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного
працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на
11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого
періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну
продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний
.
Тепер проаналізуємо заробітну плату .
На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма
оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого
часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду .
Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .
| Розряд | І | II | III | IV | V | VI | | Тарифна ставка, коп | 77,2 | 84,4 | 93,0 | 104,4 | 118,7 | 138,7 |
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового
прибутку . Премія нараховується за :
1. Суміщення професій .
2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .
3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .
4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .
5. Роботу в нічну та вечірню зміну .
6. Період освоєння нових норм трудових затрат .
7. Високу професійну майстерність .
8. Класність .
9. Керівництво бригадою .
Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та
індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий
прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість
виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт
трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50%
встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20% від
суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.
Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції, при
поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника ,
перевитрати сировини .
Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .
| Показник | Фактично нараховано | Структура фонду , % | | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | | 1. Загальна сума фонду оплати праці ( тис. грн. ) | 987,87 | 739,39 | 100 | 100 | | з них : ГЇВП | 963,46 | 720,82 | 97,53 | 97,49 | | в т. ч. : робітники | 663,94 | 483,48 | 67,21 | 65,39 | | керівники | 150,16 | 126,65 | 15,20 | 17,13 | | спеціалісти | 144,36 | 106,16 | 14,61 | 14,36 | | службовці | 5,01 | 4,84 | 0,51 | 0,65 | | Непромисловий персонал | 24,41 | 18,57 | 2,47 | 2,51 | | жінки | 514,69 | 368,17 | 52,10 | 49,79 | | Основна заробітна плата | 436,13 | 626,23 | | | | Додаткова заробітна плата | 269,99 | 113,16 | | | | Інші заохочувальні виплати | 281,79 | | | | | | Основна з/п непром. персоналу | | 15,89 | | | | | Нарахування на відпустки | | 56,32 | | | | | Дивіденти | | 76,1 | | | | | Середньорічна заробітна плата | 2,71т. грн | 2,23 | 82,29 % | | Середньомісячна заробітна плата | 226,16 грн. | 187,28 | 82,29 % |
Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками зменшується
. Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці скоротився на
248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на 190,1 тис. грн. ,
зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. . Майже на 12 %
знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на 38,88 грн. в
місяць .
Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху глибокого
друку за 1999-2000 роки .
| Показник | 1999 | 2000 | % | | 1. Фонд оплати праці, тис. грн. | 35,2 | 40,5 | 115,06 | | 2. Чисельність персоналу | 13 | 16 | 123,08 | | 3. Середньорічна заробітна плата, тис. грн. | 2,48 | 2,53 | 102,07 | 4. Середньомісячна заробітна плата / | 206,67 | 210,94 | 102,07 |
Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15% зріс
фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі збільшенням
коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного працюючого на
2,07% або на 4,27грн.
Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати
праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна чисельності
працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого .
Lр=(Рі-Ро)*Lср.о
АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о)
де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі зміною
чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).
Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.
Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .
Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999 роком .
Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення
чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис.
грн.
Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення
середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.
Загальний вплив факторів на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.
Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання основних
фондів.
Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від складу і
структури виробничих основних фондів промислового призначення, оскільки
окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі виробництва.
Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.)
| ПОКАЗНИК | 1999 | 2000 | | 2: | Структура | I: | Структура | | Основні фонди основного виду діяльності ( тис. грн.) | 16554 | 100% | 16367 | 100% | | 1. Будівлі,споруди,передавальні пристрої | 7094 | 42,85 | 7094 | 43,34 | | • будівлі | 6543 | 39,52 | 6543 | 39,98 | | • споруди | 456 | 2,75 | 456 | 2,79 | | • передавальні пристрої | 95 | 0,57 | 95 | 0,58 | | 2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та прибори | 235 | 1,42 | 185 | 1,13 | | • транспортні засоби | 187 | 1,13 | 139 | 0,85 | | • прилади та інструменти | 45 | 0,27 | 43 | 0,26 | | • інформаційні системи та ЕОМ | 3 | 0,018 | 3 | 0,018 | | 3. Інші 03 | 9225 | 55,73 | 9088 | 55,53 | | • машини та обладнання | 9225 | 55,73 | 9088 | 55,53 |
Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів займають
"Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили 55,73% від
загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і займали 55,53%
від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та споруди" -
42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.
Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися , ніяких
суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.
Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який
характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в цілому
, так і їх активної частини - машин та обладнання .
Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та 2000
роки.
| Найменування | Залишок на початок року | Надійшло за рік | Вибуло за рік | Залишок на кінець року | | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | | 1. Основні засоби | 16735,6 | 16603,8 | 3,6 | 5,9 | 135,4 | 192,4 | 16603,8 | 16417,3 | | 2. Знос основних засобів | 9618,4 | 9991,2 | 671,3 | 402,6 | 298,5 | | 9991,2 | 10393,8 | | | 3. Основні фонди основного виду | 16678 | 16554 | 26 | 33 | 150 | 220 | 16554 | 16367 | | 4. Машини та обладнання | 9157 | 9225 | 126 | 21 | 58 | 158 | 9225 | 9088 |
Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до
вартості фондів на кінець року .
Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:
Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %
Кон(-98)=33/16367=0,2%
Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :
Кощ'97)= 126/9225= 1,4%
Кощ-98)= 21/9088 =0,23%
Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх
вартості на початок року .
Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:
КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %
КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %
Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :
КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %
Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %
На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є
незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності
на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році ,
порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт
оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до
0,23 % .
Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин та
обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з 0,63 %
до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти
оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання є
більшим за коефіцієнт вибуття .
Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять фондоозброєність
праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного робітника , технічну
озброєність та енергоозброєність праці.
Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. )
| Назва показника | 1999 | 2000 | | 1. Чисельність ПВП в т. ч : *робітники , чол. | 353 268 | 320 239 | | 2. Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн. | 16560 | 16390 | | 3. Середньорічна вартість машин та устаткування , тис. грн. | 9230 | 9095 | | 4. Потужність двигунів , тис. кВт | 750 | 825 | | 5. Спожито електренергії, тис. кВт/ год. | 847 | 954 | | 6. Фондоозброєність праці, тис. грн. 1-го працюючого: (п.2 : п.1) 1-го робітника : (п.2 : п.1*) | 46,91 61,79 | 51,22 68,57 | | 7. Технічна озброєність праці, тис. грн (п.3:п. 1*) | 34,44 | 38,05 | | 8. Енергоозброєність праці (п.4 : п.1*) потенційна , кВт | 2798 | 3452 |
Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році , порівняно з
1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го працюючого на
4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також помітне зростання
показника технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни в
озброєності праці можуть свідчить про незначне поліпшення рівня технічного
розвитку підприємства . Частково на ці зміни може впливати зменшення
чисельності працюючих .
Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено перелік
основного устаткування цеху та його основні характеристики .
Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.
| № | Назва | Марка | формат пр-іі | продуктивн. устаткує. | габарити | Потуж н. ел двигуна кВт | | 1 | 6-ти фарбова ротаційна маш. для глиб.друку | "Романтік-Андреотті 700" | 700 | ЮОоб./хв. | 12000*229 *280 | | | 2 | 4-фарбова ротаційна маш. для глиб.друку | "Романтік-Андреотті 700" | 700 | ЮОоб./хв. | 900*229* 280 | | | 3 | Прободрукарський станок | А-900 | 700 | ЗО відб. / рік | 191*135* 170 | 3,2 | | 4 | Полірувальний станок | "Андреотті" | 270*1000 | 4 форми в рік | 191*135* 170 | 7,8 | | 5 | Полірувальний станок | "Андреотті" | 270*1000 | 4 форми в рік | 191*135* 170 | 7,8 | | 6 | Копіювальний станок | "Капелла", ГДР | 100*130 | 4 8 крп./ рік | 140*130* 100 | 0,5 | | 7 | Ванна для міднення форм | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 | | 8 | Ванна для міднення форм | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./ г. | 140*60*60 | 1,1 | | 9 | Ванна для міднення форм | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 | | 10 | Ванна для міднення форм | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./ г. | 140*60*60 | 1,1 | | 11 | Ванна для електролітичного обезжирення | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 | | 12 | Ванна для промивання целінд. | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 | | 13 | Ванна для никелювання цел. | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 | | 14 | Ванна для никелювання цел. | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 | | 15 | Ліфт- елеватор для зберігання формних циліндрів | "Патер-Ностер" | 70 | 1 м./хв. | 140*200* 380 | 4,5 | | 16 | Безпігментна лінія | ВНДІП | 70 | 10-12 хв. | 450*130* 120 | 1,7 |
Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу кожної
вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані представимо у
вигляді таблиці.
Таблиця 17:
| Вікова група | Кількість мапіин | Питома вага % | | від 5 до 10 років | 3 | 18,75 | | від 11 до 20 років | 9 | 56,25 | | більше 20 років | 4 | 25 | | 16 | 100 |
Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості машин та
устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % ) . Велику
питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких сягнув за 20
років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі машини , які
відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації більшості з них
складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює добре , має хороші
економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно - механічного цеху .
В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто між
виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими
дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на
виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох їх
формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма заключається в
передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої для продовження
технологічного процесу . Організаційна форма визначається строками подання
півфабрикатів чи деталей до операції збирання .
В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ праці
характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від змісту та
характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник виконує
роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці заключається
в відокремленні робіт в залежності від характеру їх технологічного виконання
, тобто кожен технологічний процес виконується на спеціальній дільниці .
Кваліфікаційний поділ праці
характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і відповідно
робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд і виконує
роботу , яка відповідає його розряду .
Ефективність використання основних фондів характеризується показником
фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню
середньорічної вартості осн. фондів .
Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .
| Показники | 1999 | 2000 | % | | 1. Обсяг товарної продукції , тис. грн. | 3740.1 | 3812,5 | 101,94 | | 2. Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн. | 16560 ^ ^ ^-у | 16390 | 98,97 | | 3. Вартість машин та устаткування , тис. грн. | 9230 | 9095 | 98,54 | | 4. Матеріальні витрати , тис. грн. | 2215,4 | 2737,5 | 141,62 | | 5. Кількість встановленого устаткування , од. | 350 | 350 | 100,00 | | 6. Кількість відпрацьованих маш.- змін | 450 | 490 | 108,89 |
На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :
Таблиця 19:
| Показники | 1999 | 2000 | % | | 7. Продукція за відрахуванням матеріальних витрат, т.гон <п. 1 - п.4) | 1524,7 | 1075 | 70,51 | | 8. Коефіцієнт матеріаломісткості продукції (п.1 : п.7) | 2,45 | 3,55 | 144,90 | | 9. Продуктивність устаткування , тис. грн (п.7 : п.6) | 3,38 | 2,2 | 65,09 | | 10. Коефіцієнт змінності (п.6 : п.5) | 1,3 | 1,4 | 107,69 | | 11. Вартість одиниці устаткування, тис. грн. (п.3 : п.5) | 26,37 | 25,98 | 98,52 | | 12. Питома вага машин та устаткування в загальній вартості фондів (п.3 : п.2 • 100 %) | 55,74 | 55,49 | 99,55 | | 13. Фондовіддача (п.1 : п.2) | 0,22^ | °'23)? | 104,55 |
На основі даних таблиць проведемо факторний аналіз,показника
фондовіддачі.
Таблиця 20:
| Фактор | Вихідна величина Донловииіачі | % зміни пок-ків | Фондовіддача з урахув.Зміни попоказників | Вплив на фондов. окремих фактолрів | | Зміна матеріальних витрат | 0,22 | 1,449 | 0,32 | +0,1 | | Продуктивність устаткування | .0,32 | 0,651 | 0,21 | -0,11 | | Коефіцієнт змінності | 0,21 | 1,077 | 0,23 | +0,02 | | Рівень вартості од. устаткування | 0,23 | 0,9852 | 0,23 | 0 | | Питома вага м. і устат. у вартості ОФ | 0,23 | 0,9955 | 0,23 | 0 |
Загальний вплив факторів склав :
0,1 -0,11 +0,02=0,01
Таким чином , на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту
матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний
вплив мали зміни продуктивності устаткування . Не вплинули зміни в рівні
вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в
загальній вартості основних фондів .
Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку . Рівень
механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який показує
процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до загальної
чисельності робітників .
Таблиця 21:
| Показники | 1997 | 1998 | Відхилення | | 1. Загальна чисельність цеху , чол. | 13 | 16 | +3 | | 2. Кількість робітників на механізованих роботах | 9 | 13 | +4 | | 3. Кількість робітників на ручних роботах | 4 | 3 | -1 | | 4. Кількість робітників на автоматизованих роботах | | | | | | | 5. Процент робітників зайнятих механізованою прапею.% <п.2:п.П | 69,23 | 81,25 | +12 | | 6. Процент робітників зайнятих ручною працею , % (п.3:п.1) | 30,77 | 18,75 | -12 |
Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження
кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці зміни
викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею та
збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації виробництва
характеризується й такими показниками , як показник спеціалізації ,
потоковості , паралельності , неперервності , пропорційності , прямотоковості
та ритмічності і тривалості виробничого циклу . Більшість показників
розраховується на конкретне замовлення , а такі спостереження не проводились
, тому показники не можуть бути розраховані.Узагальнюючим показником
організаційно-технічного рівня виробництва є якість продукції. Щодо
організації котролю якості продукції, то його проводять інженер, відділу
технічного контролю, майстер і робітники на дільницях. Найбільше значення
має контроль якості в процессі друку накладу.
На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою певних
приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості продукціїна
підприємстві використовують такі показники, як якість друку, запах,якість
лакування, центровка,якість тиснення,якість різки та
висічки,суміщення,направлення волокон в папері. Для кожного показника
розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в
лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується.
Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення по
якості продукції. Суть її полягає в наступному : на бланку замовлення
виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець і
отримувач. Саме отримувач вказує на виявлені ним недоліки, які говорять про
погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна,чи ні
продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за
якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу
невиправного браку.
Аналіз випуску продукції.
Почнемо з аналізу випуску продукції в натуральних та вартісних показниках .
Це допоможе нам проаналізувати зміни , що відбулися в зв'язку зі зміною
обсягів випуску продукції.
Таблиця 22: Випуск продукції в натуральному та грошовому вираженні по цеху
глибокого друку за 1999-2000 роки.
| Види продукції | Одиниця виміру | Випуск продукції | Стр-ра | Темп росту | | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | Е | % | 1. Непарафіновані етикетки в цінах на 1,01 в діючих цінах | тонн тис. грн. тис. грн. | 6 41,04 32,91 | 12,5 87,87 91,49 | 6,94 | 10,35 | +6,5 +46,83 +58,58 | 208,3 214,11 278 | 2. Парафіновані етикетки в цінах на 1,01 в діючих цінах | тонн тис. грн. тис. грн. | 80,5 550,56 441,49 | 108,3 761,33 792,71 | 93,06 | 89,65 | +27,8 +210,77 +351,22 | 134,5 138,28 179,55 |
У 2000 році випуск непарафінованих етикеток , порівняно з 1999 роком ,
збільшився на 6,5 тонн і становив 208,3 % від випуску минулого року .
Збільшився обсяг випуску парафінованих етикеток на 27,8 тонн і склав 134,5 %
від випуску попереднього року .
В наслідок збільшення у 2000 році обсягу випуску ТП на 34,3 тони ,
спостерігається збільшення випуску ТП в грошовому виразі як в цінах на 1,01 ,
так і в діючих цінах . Так випуск непарафінованих етикеток в цінах на 1,01
зріс на 46,83 тис. грн. і склав 214,11 % від випуску минулого року , а в
діючих цінах - на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % від випуску
попереднього року . Випуск парафінованих етикеток у 2000 році збільшився в
цінах на 1,01 на 210,77 тис. грн. і склав 138,28 % від випуску 1999року , а в
діючих цінах - на 351,22 тис. грн. , що становить 179,55 % від випуску 1999
року .
Чітко видно , що у структурі випуску продукції по цеху глибокого друку ,
найбільшу питому вагу займає випуск парафінованих етикеток , близько 90 % .
Так у 1999 році питома вага парафінованих етикеток складала 93.06 % в
загальному випуску ТП , а в 2000 році їх питома вага трохи зменшилась і вже
складала 89,65 % .
Спостерігається незначне підвищення питомої ваги непарафінованих етикеток в
загальному випуску ТП по цеху глибокого друку .
Спробуємо проаналізувати випуск продукції по асортименту за допомогою методу
середнього відсотку .
Таблиця 23:
| 1. Непарафіновані етикетки | 87,87 | | 2. Парафіновані етикетки | 761,33 | | Разом : | 849,2 |
Темп росту = (849,2 / 591,6) * 100 = 143,54
Оцінимо міру впливу структурних зрушень на обсяг ТП , яку визначає фактичний
обсяг випуску за базовою структурою .
Таблиця 24:
| Вид продукції | Факт. випуск за базовою структурою | Відхилення | | при 1' питомої ваги | при ^ питомої ваги | | 1. Непарафіновані етикетки | 58,93 | 28,94 | | | 2. Парафіновані етикетки | 790,27 | | -28,94 | | Разом | 849,2 | 28,94 | -28,94 |
Таким чином зміна структури випуску продукції значно вплинула на обсяг
випуску у 2000 році.
На обсяги випуску продукції впливають різні фактори . Спробуємо
проаналізувати методом ланцюгових підстановок зміну обсягу випуску продукції
у 2000 році, порівняно з 1999 роком , під впливом таких факторів:
зміна чисельності працюючих , зміна тривалості робочого дня , зміна кількості
відпрацьованих робочих днів та зміна виробітку .
Таблиця 25:
| Показники | 1999 | 2000 | | Чисельність шзацюючих. чол. | 13 | 16 | | Тоивалість робочого дня | 8 | 8 | | Кількість ообочих днів | 130 | 150 | | Виообіток . гон./ гол. | 10.86 | 11.54 |
Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Для аналізу собівартості продукції використовується дуже багато показників:
сума витрат на виробництво , собівартість товарної та реалізованої продукції,
витрати на 1 грн. товарної продукції, економія від зниження собівартості ТП.
Спочатку на основі Таблиці 26 прораналізуємо структуру собівартості по
елементах і визначимо динаміку собівартості.
Таблиця 26: Витрати підприємства на виробництво (витрати обігу), 1999-2000 р
| Показник | 1999 | 2000 | Відхилення | | 1. Матеріальні витрати | 2215 | 3137 | +922 | | 2. Витрати на оплату праці | 766 | 727 | -39 | | 3. Відрахування на соц. заходи | 263 | 310 | +47 | | 4. Амортизація | 344 | 270 | -74 | | 5. Інші витрати | 557 | 530 | -27 | | 6. Разом | 4145 | 4974 | +829 | | 7. Фактичний обсяг виробництва продукції | 3740,1 | 3812,5 | +72,4 |
Таким чином , загальна сума витрат на виробництво в 2000 році , порівняно з
1999 роком , зросла на 829 тис. грн. Збільшення суми витрат на виготовлення
продукції відбулося за рахунок збільшення витрат на сировину та матеріали на
922 тис. грн. , які збільшились за рахунок росту цін та тарифів на
матеріальні ресурси . Збільшились витрати на соціальні заходи на 47 тис. грн.
Зменшились витрати на оплату праці у 1999 році на 39 тис. грн. Зменшились
витрати на амортизацію на 74 тис. грн. і на інші витрати на 27 тис. грн., що
є позитивним моментом .
Важливим , при вивченні собівартості продукції , є її аналіз по
калькуляційним статтям витрат . Нижче наведемо таблицю , в якій зведені
витрати по статтях за 1999 та 2000 роки по підприємству ВАТ "Зоря" .
Таблиця 27: Калькуляція собівартості продукції по підприємству за 1999-2000 р.
| Калькуляційна група | 1999 | Питома вага | 2000 | Питома вага | | 1. Сировина (тис. грн.) | 200,862 | 30,25 | 336,752 | 30,25 | | 2. Основні матеріали | 127,341 | 19,18 | 286,217 | 25,71 | | 3. Допоміжні матеріали | 92,904 | 14 | 177,937 | 15,98 | | 4. Основна заробітна плата | 14.132 | 2.13 | 28,558 | 2.57 | | 5. Допоміжна заробітна плата | 6,94 | 1,05 | 8,6 | 0,77 | | 6. Відрахування на соц. страхування | 7,773 | 1,17 | 14,621 | 1,32 | | 7. Відрахування у фонд зайнятості | 4,685 | 0,7 | 4,003 | 0,36 | | 8. Витрати на утримання встаткування | 71,059 | 10,7 | 103,726 | 9,32 | | 9. Загальновиробничі витрати | 39,631 | 5,97 | 60,891 | 5,47 | | 10. Загальногосподарські витрати | 92,791 | 13,97 | 84,807 | 7,62 | | 11 .Інші витрати | 5,841 | 0,88 | 7 | 0,63 | | 12.Повна собівартість | 664,059 | 100 | 1113,11 | 100 |
З таблиці 27 видно , що найбільшу питому вагу у повній собівартості займають
витрати на сировину , як у 1999 році , так і в 2000 році вони складають 30,25
% від загальної суми витрат . На другому місці - основні та допоміжні
матеріали . Майже вдвічи зросла у 2000 році повна собівартість продукції або
на 40 % . Значних змін у структурі за 1999 та 2000 не відбулося, окрім
основних матеріалів та загальногосподарських витрат .
Аналіз непрямих витрат здійснюється шляхом порівняння фактичної їх величини
на 1 грн. товарної продукції , робіт або послуг за ряд звітних періодів .
Наведемо таблицю , де вказані розміри накладних витрат по ВАТ "Зоря" за 1999
та 2000 роки .
Таблиця 28: Розміри накладних витрат по підприємству (1999-2000 р.)
| Стаття витрат | 1999 | 2000 | | 1. Основна заробітна плата | 1,000 | 1,000 | | 2. Допоміжна заробітна плата | 0,100 | 0,200 | | 3. Премія | 0,300 | 0,336 | | 4. Відрахування на соц. страхування та у фонд зайнятості | 0,390 | 0,377 | | 5. Витрати на утримання устаткування | 3,397 | 4,644 | | 6. Загальновиробничі витрати | 0,482 | 0,359 | | 7. Загальногосподарські витрати | 1,120 | 0,787 |
Як бачимо , накладні витрати підприємства впродовж двох
років не мали суттєвих змін . У 2000 році спостерігється зменшення розміру
загальногосподарських та загальновиробничих витрат , а також відрахувань на
соц. страхування та у фонд зайнятості , зросли витрати на утримання та
експлуатацію устаткування , на допоміжну з/п та премії . Залишились без змін
витрати на основну заробітну плату
Розрахуємо показник затрат на 1 грн. товарної продукції:
1997=3740,1/4145=0,9
1998=3812,5/4974=0,77
Отже , у 2000 році , порівняно з 1999 роком , затрати на 1 грн. товарної
продукції зменшились на 0,13 грн. або на 15 % . Прибуток , що зтримує
підприємство на 1 грн. товарної продукції склав :
у 1999 році - ( 1 - 0,9 )= 0,1 грн.
у 2000 році - ( 1 - 0,77 ) = 0,23 грн. тобто , з роками прибуток на 1 грн.
товарної продукції збільшується .
Даний показник по цеху глибокого друку не можливо розрахувати через
відсутність даних по собівартості товарної продукції . По цеху ми можемо
розрахувати показник витрат на 1 грн. реалізованої продукції.
1997= 1437,3/1218,94= 1,42
1998= 1260,3/1180,34= 1,07
Розрахований показник по цеху показує , що у 2000 році витрати на 1 грн.
реалізованої продукції зменшились на 0,35 грн. Але у 1999 році збитки на 1
грн. реалізованої продукції склали 0,42 грн. ( 1 - 1,42 ) , а в 2000 році
збитки дорівнювали 0,07 грн. ( 1 - 1,07 ) . Можна зробити висновки , що
впродовж двох років ситуація в цеху покращується , збитки стали меншими на
0,27 грн. , зменшились витрати на 1 грн. реалізованої продукції, але
залишається негативною .
Ми не можемо розрахувати вплив факторів на розмір затрат на виробництво та
реалізацію через відсутність даних про випуск продукції в натуральних
показниках по підприємству та відсутність даних про собівартість товарної
продукції по цеху .
Аналіз прибутку та рентабельності.
1. Аналіз прибутку.
Наведемо таблицю , яка показує склад балансового прибутку по підприємству за
два роки . Визначємо відхилення та структуру балансового прибутку і
відхилення, які відбулися у структурі.
Таблиця 29: Оцінка балансового прибутку, його структура (1999-2000 рік).
| Склад балансового прибутку | Сума, тис.грн. | Структура, % | Відхилення | | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | | Результат від реалізації ТП | 70,1 | -92,6 | 52 | 40,47 | -11,53 | | Інші операційні доходи витрати | 61,4 0,4 | 54,6 63,6 | 45,5 6,7 | 87,92 27,8 | 42,42 21,1 | | Інші позареалізаційні доходи витрати | 3,4 5,4 | 7.5 72,6 | 2,5 93,3 | 12,08 31,73 | 9,58 -61,57 | | Всього прибутків збитків | 134,9 5,8 | 62,1 228,8 | 100 | 100 | | | Балансовий прибуток | 129,1 | -166,7 | | | |
У 2000 , порівнюючи з 1999 роком , сума балансового прибутку не тільки
зменшилась , а й переросла в збитки . Так у 1999 році балансовий прибуток
становив 129,1 тис. грн. , а 2000 році він зменшився на 295,8 тис. грн. і
склав збитки у розмірі 166,7 тис. грн. Такі зміни відбулися в першу чергу в
результаті скорочення прибутку від реалізації ТП на 162,7 тис. грн. Інші
позареалізаційні витрати та інші операційні витрати у 2000 році були більшими
за доходи .
Значні зміни відбулися в структурі балансового прибутку за 1999-2000 роки .
Так у 2000 році відхилення питомої ваги результату від реалізації , порівняно
з минулим роком , зменшилось на 11,53% . Значні зменшення спостерігаються в
питомій вазі позареалізаційних витрат на 61,57% , що є позитивним , бо
позареалізаційні збитки виникають в результаті недоліків в організації
господарської діяльності та бухгалтерського обліку .
Тому усунення цих витрат - резерв збільшення балансового прибутку . Питома
вага операційних доходів у 2000 році зросла на 42,42 % .
Визначємо величину чистого прибутку . Для цього від суми
балансового прибутку треба відняти суму податку на прибуток . Податок на
прибуток у 1997 році склав 45,2 тис. грн. Тоді:
ЧП (і997) = 129,1 - 45,2 = 83,9 тис. грн.
Ми маємо чистий прибуток лише за один рік , тому що балансовий прибуток у
1998 році мав від'ємне значення .
На величину прибутку від реалізації ТП впливають ряд факторів , таких як :
зміна обсягу реалізованої продукції , собівартість реалізованої продукції,
зміна оптових цін на реалізовану продукцію , а також структура і асортимент
реалізованої продукції . Проаналізувати вплив факторів на величину прибутку
від реалізації ТП на прикладі двох років ( 1999-2000 ) не має можливості
через відсутність даних по випуску продукції в порівняльних цінах по
підприємству.
2. Аналіз показників рентабельності.
Для оцінки прибутковості підприємство використовує такий відносний показник
доходності , як рентабельність . Розрахуємо показники рентабельності по
підприємству , дані зведемо в табліцю .
Таблиця ЗО: Показники рентабельності.
| Показники рентабельності | 1999 | 2000 | | Рентабельність майна | 1,31% | | | | Рентабельністі власних засобів підприємства | 1,44% | | | | Ретабельність ОФ | 0,78 % | | | | Рентабельність ТП | 2,51 % | | | | Рентабельність реалізованої продукції | -0,19% | -2,87 % |
Ми маємо показники рентабельності лише за 1999 рік , тому що в 2000 році
балансовий прибуток мав від'ємне значення , а значить рентабельності не має.
Рентабельність виробництва залежить від трьох основних факторів :
зміни суми балансового прибутку , середньорічної вартості основних фондів та
середньорічних залишків нормованих оборотних засобів . Проаналізувати вплив
кожного з цих факторів на показники рентабельності немає можливості через
відсутність балансового прибутку за 2000 рік .
ВИСНОВКИ
Поліграфічне підприємство “Зоря” є самостійним господарюючим суб’єктом , яке
являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з
метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію .
Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз
, в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності
, щоб не збанкрутіти . “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” є одним з
ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та
пакувальної продукції.
Структура підприємства - цехова . Одним з найбільших цехів є офсетний цех .
Аналіз показників фінансової стійкості підприємства показав , що коефіцієнт
маневрування є меншим від встановлених норм , тобто рівень мобільності
власних коштів є низьким . Коефіцієнт автономії та коефіцієнт інвестування
лежать в межах норм , що є позитивним .
Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності ,
що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних
активів .
Аналіз ділової активності підприємства показав , що темп росту показника
обортності коштів в розрахунках склав 57,7 %. Зросла тривалість операційного
циклу , що свідчить про погіршання використання оборотних засобів .
Аналіз показників цеху глибокого друку показав , що як для підприємства в
цілому , так і по цеху характерне збільшення фактичного обсягу ТП ,
спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху на 3 чол. , а
також пов’язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 тис. грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати . Впродовж двох
років на підприємстві штат працівників скоротився приблизно на 10 % , але по
цеху спостерягається збільшення чисельності у 2000 році на 3 чол. . Аналіз
якісного складу робочої сили підрозділу показав, що середній розряд одного
робітника - 4,5 , більшість робітників мають спеціальну освіту , середній вік
робітника - 44 роки , а середній стаж - 18,3 . Тобто , не завадило б
підвищення рівня кваліфікації та прийняття на роботу робітників молодшого
віку .
Аналіз руху робочих кадрів показав , що у 2000 році коефіцієнт плинності
робочої сили підвищилася ( 1999 - 0,08 , 2000 - 0,38 ). У 1999 році
коефіцієнт обороту по прийому дорівнював 0,31 , а у 2000 - 0,62 . А
коефіцієнт обороту по звільненню у 1999 році дорівнював 0,08 , у 2000 - 0,44.
Тобто , коефіцієнт обороту по прийому випереджає коефіцієнт обороту по
звільненню . Загальний коефіцієнт обороту становив у 1999 - 0,39 , у 2000 -
1,06
При аналізі використання робочого часу по цеху проведено розрахунки середньої
кількості відпрацьованих днів одним працівником , середньої кількості
відпрацьованих люд. - годин одним працівником та тривалість робочого дня .
Дані розрахунків показують , що у 2000 році було більш ефективно використано
робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих
люд. - днів та люд. - годин , а також збільшення середньої кількості
відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин .
Розрахунки показників продуктивності праці показують , що у 2000 році
продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилась . Середньорічна
продуктивність праці в тис. грн. зросла на 51 % , середньорічна
продуктивність праці в натуральному виразі зросла на 13 % . Той факт , що
продуктивність праці в тис. грн. зросла більше ніж продуктивність праці в
натуральному виразі , можна пояснити як результат підвищення цін . На 31 %
збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці .
Аналізуючи вплив факторів на середньорічну продуктивність праці , можна
сказати , що під впливом середньогодинної продуктивності праці вона
збільшилась на 11,34 тис. грн. , під впливом тривалості робочого періоду - на
7,36 тис. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці
склав 18,7 тис. грн. , тобто позитивний.
На ВАТ “Зоря” застосовується погодинна оплата праці . Оплата здійснюється на
основі відпрацьоавного часу та годинної тарифної ставки , розмір якої
залежить від розряду . Поквартально при умові балансового прибутку
виплачуються премії . З роками фонд оплати праці по підприємству зменшується
, що пов’язано зі скороченням чисельності працюючих . Зросла сума на основну
з/п, зменшилась сума на додаткову з/п. У 2000 році не виплачувались інші
заохочувальні виплати . Найбільшу питому вагу у структурі фонду оплати праці
займають виплати ПВП , а з них робітникам . По цеху фонд оплати праці зріс на
5,3 тис. грн. у зв’язку зі збільшенням чисельності працюючих цеху . А
середньорічна з/п зменшилась. Аналіз впливу факторів на ФОП показав , що
збільшення чисельності працюючих цеху викликало збільшення фонду, а зменшення
середньорічної з/п викликало його економію .
Рівень організаційно - технічного розвитку в значній мірі залежить від
структури і складу основних фондів . Найбільшу питому вагу у складі основних
фондів займають “Машини та обладнання” . На другому місці - “Бубівлі та
споруди” . За два роки у структурі основних фондів суттєвих змін не відбулося
. Розраховані коефіцієнти оновлення та вибуття основних фондів . Коефіцієнт
оновлення основних фондів у 2000 році , порівняно з 1999 роком , зріс з 0,16
% до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився
з1,4 % до 0,23 % . Коефіцієнти вибуття у 2000 році підвищилися . Але
негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення ,
і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання був вищим за
коефіцієнт вибуття . Були розраховані показники озброєності праці по
підприємству , які показали , що у 2000 році показник фондоозброєності праці
підвищився . Зростає проказник технічної озброєності праці та
енергоозброєності . Такі зміни свідчать про назначне поліпшення рівня
технічного розвитку підприємства . Частковий вплив може мати зміна
чисельності працюючих . Розраховано показник фондовіддачі . Аналіз впливу
факторів на фондовіддачу показав , що позитивний вплив мали зміни коефіцієнту
матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативно
вплинули зміни продуктивності устаткування . Загальний вплив факторів склав
0,01тис. грн.
Аналіз випуску продукції . У 2000 році випуск непарафінованих та
парафінованих етикеток в натуральному та грошовому виразі збільшився .
Найбільшу питому вагу у структурі випуску продукції займає випуск
парафінованих етикеток . За допомогою методу середнього відсотку
проаналізовано випуск по асортименту . Оцінка міри впливу структурних зрушень
на обсяг ТП показала , що дані зміни мали вплив . Аналіз впливу факторів на
обсяг випуску продукції показав , що зміни чисельності працюючих , зміна
кількості відпрацьованих роб. днів та зміна виробітку мали позитивний вплив
на обсяги випуску продукції . Загальний вплив факторів склав : 77295,2 грн.
Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції показав , що у 2000 році
сума витрат зросла , порівняно з минулим роком , на 829 тис. грн. Збільшення
витрат відбулося за рахунок збільшеня цін на сировину та матеріали . Зросли
витрати на соціальнвїі заходи . Зменшились витрати на оплату праці та на
амортизацію . Найбільшу питому вагу у собівартості продукції займають витрати
на сировину , на другому місці - осн. та допоміжні матеріали . Розраховані
по підприємству затрати на одну гривню ТП впродовж двох років не змінились ,
не змінився й прибуток , що стримує підприємство на одну гривню ТП .
Аналіз прибутку та рентабельності показав , що у 2000 році балансовий
прибуток не тільки не зменшився , а й переріс у збитки . Такі зміни відбулися
, перш за все , в результаті скорочення прибутку від реалізації . Розраховано
чистий прбуток за 1999 рік. Наведено розрахунки деяких показників
рентабельності .
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України "Про підприємницьку діяльність"// Закони України, т 1.
2. Закон України "Про підприємства в Україні"// Закони України: Київ, 1996, т
1, С.310-332.
3. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"// Закони України:
Київ, 1997, т 7, С.462-489.
4. Грачова Р. Аналіз фінансового стану// Галицькі контракти- 1999- №4- С.56-66.
5. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого
підприємства// Дебет-Кредит- 2000- №34- С. 18-27.
6. Калина А. В., Конєва М.І., Ященко В. О. Сучасний економічний аналіз і
прогнозування: Навч.-метод. посібник.- К.: МАУП, 1997-272с.
7. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві.-
Львів: Світ, 1998-206с.
8. Никольская З.В. Технико-зкономический анализ хозяйственной деятельности
полиграфических предприятий: Учебник- М.: Мир книги, 1995.
9. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий-
Минск: Вьіш. школа, 1999-686с. |
